Основні тенденції розвитку музичної культури кінця ХІХ – початку ХХ століття
Українська музична культура кінця ХІХ – початку ХХ століття розвивалась у тісній взаємодії з іншими видами мистецтва. Серед основних тенденцій музичної культури України цього часу:
- Активне збирання фольклору та його наукове осмислення. Особливе значення мали праці М. Лисенка «Характеристика музичних особливостей українських дум і пісень, виконуваних кобзарем Вересаєм» (1873 р.), П. Сокальського «Руська народна музика. Російська і українська в її будові мелодичній і ритмічній й відмінності її від основ сучасної гармонічної музики» (1888 р.), В. Барвінського «Українська народна пісня і українські композитори» (1914 р.), дослідження Ф. Колесси, якими було закладено основи вітчизняної музичної фольклористики. Розвиток українського музикознавства: наукові праці з теорії музичного мистецтва, науково-теоретичне осмислення творів вітчизняних композиторів, публікації на музично-історичні теми просвітницького й науково-популярного характеру С. Людкевича, З. Лиська, А. Вахнянина, В. Барвінського та ін., музично-теоретичні посібники та підручники М. Тутковського, Г. Любомирського, перші праці з історії музики Й. Миклашевського, М. Гринченка.
- Загальна професіоналізація української музики, чому сприяло відкриття закладів музичної освіти. Особливе місце серед цих закладів належало Музично-драматичній школі ім. М. Лисенка (1904 р.), на основі якої було відкрито Вищий музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка, а згодом – консерваторію в Києві (1918 р.) та Вищому музичному інституту ім. М. Лисенка у Львові (1903 р.). Рівень музичного професіоналізму в Україні зріс із відкриттям консерваторій в Одесі (1913 р.), Харкові (1917 р.).
- Тісний зв’язок української музичної культури з драматичним театром (особливе значення мала діяльність корифеїв українського театру М. Старицького, М. Кропивницького, М. Садовського, П. Саксаганського, які ставили вітчизняні опери), літературою, поезією (естетичні принципи Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, інших поетів наповнювали музичну творчість соціальними ідеями, глибокими образами).
- Активізація концертного життя й освіти (діяльність численних товариств: у Львові – «Руська бесіда», співочі товариства «Торбан», «Боян» з філіями; у Чернівцях – «Товариство сприяння музичному мистецтву на Буковині», «Руське літературно-музичне товариство» та ін.), відкриття відділень Російського музичного товариства у Києві, Харкові, Одесі, діяльність хорових і музично-драматичних гуртків. Розвиток вітчизняного виконавства, передусім вихованців Львівської консерваторії С. Крушельницької, М. Менцинського, О. Мишуги, Ф. Лопатинської та ін., виконавська майстерність яких набула світового визнання.
- Налагодження систематичних концертів, передусім авторських концертів композиторів М. Лисенка, А. Рубінштейна, Ф. Крейслера (Київ), С. Рахманінова (Київ, Харків), інших російських композиторів, а також концертів та вистав за участю видатних виконавців (Ф. Шаляпіна, С. Крушельницької тощо). На межі ХІХ – ХХ ст. у Полтаві з’явився концертуючий колектив – український симфонічний оркестр під керівництвом Д. Ахшарумова, який гастролював українськими містами.
У цей період виділяється діяльність кількох композиторських груп:
- М. Лисенко та його учні М. Леонтович, К. Стеценко, Я. Степовий.
- Менш відомі композитори, які працювали під значним впливом російської музики (В. Сокальський, І. Рачинський, Б. Підгорецький, М. Тутковський, Ф. Якименко, Б. Яновський, П. Сениця та ін.).
- Композитори «перемишльської школи» – група композиторів-священників, які наслідували музичну художньо-естетичну традицію М. Вербицького та І. Лаврівського: П. Бажанський, В. Матюк, А. Вахнянин, Й. Кишакевич та ін. Майстри працювали переважно в жанрах хорової духовної, релігійної музики, в яку через фольклорні впливи та втілення пісенної мелодики входили патріотичні мотиви. Під впливом загально-європейської романтичної естетики відбувалась поетизація побутових та популярних фольклорних (коломийка) жанрів.
- Композитори Галичини, представники так званої «празької школи»: В. Барвінський, Н. Нижанківський, М. Колесса, Р. Сімович,С. Туркевич-Лісовська, З. Лисько та ін. Загальна риси композиторів «празької школи»: професіоналізм на відміну від аматорства «перемишльської школи» – це пошуки у сфері інструментальної музики, поєднання ритмо-інтонацій карпатського фольклору (гуцульського, бойківського, лемківського та ін.) з новітніми тенденціями тогочасної західноєвропейської музичної культури (неоромантизм, імпресіонізм, музичний авангард тощо).
Загалом українська музика кінця ХІХ – початку ХХ ст. поступово виходила із аматорської традиції, із вузького етнографізму у трактуванні національних джерел. Музична творчість М. Лисенка, С. Людкевича, В. Барвінського, Ф. Колесси, О. Нижанківського, Д. Січинського та ін. демонструє формування високого музичного професіоналізму. Проте своєрідний «провінціалізм» української музики (у вигляді так званих «малоросійських» п’єс із піснями, горілкою та гопаком, іншої дилетантської творчості) долався досить повільно.
Розвиток музичних жанрів
Хорові твори великої форми: кантати, ораторії |
М. Лисенко «Б’ють пороги», «Радуйся, ниво неполитая», «На вічну пам’ять Котляревському» на сл. Т. Шевченка; К. Стеценко «Єднаймося» на вірші І. Франка, «Шевченкові» на сл. К. Малицької; Д. Січинський «Лічу в неволі» на сл. Т. Шевченка; С. Людкевич. Кантата-симфонія «Кавказ»; М. Вериківський. Ораторія «Дума про дівку-бранку Марусю Богуславку»; В. Матюк. Кантати «До весни», «Гамалія» (сл. Т. Шевченка) |
|
Окремі хори |
М. Лисенко «Вічний революціонер» на сл. І. Франка, «Барвінок цвів», «Ой діброво, темний гаю» на сл. Т. Шевченка; М. Леонтович. Хори «Льодолом», «Літні тони» (сл. В. Сосюри), «Легенда» (сл. М. Вороного), «Моя пісня» (сл. І. Білиловського); К. Стеценко «Ніченько, нічко» (сл. М. Чернявського), хор-алегорія «Усе жило» (сл. О. Олеся), «Сон» (на сл. П. Грабовського), «Хмари» (на сл. М. Вороного), хорова поема «Рано-вранці новобранці» (на сл. Т. Шевченка), хори «Содом» та «Прометей» (на сл. О. Коваленка); В. Барвінський «Українське весілля» для мішаного хору, квартету, солістів, оркестру; «Заповіт» на сл. Т. Шевченка для хору, соло басу в супроводі симфонічного оркестру; П. Сениця хор-пейзаж «За сонцем хмаронька»(сл. Т. Шевченка); Д. Січинський. Хори на вірші І. Франка «Пісне моя», «Даремно, пісне», «Непереглядною юрбою»; Ф. Колесса. Хори «Закувала зозуленька», «На музиці», «Дівчина і рута», «Було колись на Вкраїні» на сл. Т. Шевченка; С. Людкевич «Закувала зозуленька», «Ідилія», «Українська баркарола», «Вечір в хаті», «Сонце заходить» на сл. Т. Шевченка; С. Воробкевич. «Над Прутом у лузі», «Там, де Татран круто в’ється», «Заграй ми, цигане старий», «Сині очі», «Чабан вівці ганяє»; Й. Кишакевич. Цикл хорових мініатюр «Лірична сюїта»; В. Матюк «До руської пісні», «Чом так скрито», «Крилець», «Під осінь»; Н. Нижанківський. Хорова поема «Наймит» на сл. І. Франка; О. Нижанківський. Хорові твори «Гуляли», «З окрушків» на сл. Ю. Федьковича, «В’язанка слов’янських гімнів» та сольних пісень на сл. Т. Шевченка – «Вітер в гаю нагинає», «Минули літа», «Наша дума, наша пісня» |
|
Духовна музика |
М. Лисенко Молитва за Україну («Боже великий, єдиний» на сл. О. Кониського); К. Стеценко «Літургія Св. Іоана Золотоуста», «Всенічна», «Панахида»; М. Леонтович «Літургія св. Івана Златоустого», «Молебен благодарственний Господу Богу», частини Всенощної; М. Вериківський. «Хваліть ім’я Господнє», «Прийдіть, поклонімось», «Богородице, Діво»; П. Гончаров. «Літургія», «Служба визволення»; Г. Давидовський. «Всенічна», «Літургія», хорові концерти «О Всепетая Мати», «Милость мира», «Тебе поем», піснеспіви «Благочестивейшаго», «В молитвах неусыпающую», «Ныне отпущаеши», «Свете тихий»; П. Демуцький «Літургія св. Іоанна Золотоуста»; Й. Кишакевич. Музика до Божественної Літургії; О. Кошиць. «Літургія св. Іоанна Золотоуста», десять українських релігійних кантів; О. Нижанківський. «Служба Божа», «Молитва Господня» (сл. Т. Луцика), «Боже, на землю руську поглянь» (сл. І. Дуцька); Я. Яциневич «Літургія», деякі піснеспіви «Всенічної», обробки релігійних кантів, колядок |
|
Обробки народних пісень для хору або для сольного виконання |
М. Лисенко «Веснянки», два вінки, «Колядки і щедрівки», «Купальська справа», «Коломийки» для мішаного хору з оркестром, «Весілля»; М. Леонтович Обробки українських народних пісень «Щедрик», «Дударик» та ін. К. Стеценко «Колядки та Щедрівки» для мішаного та однорідного хорів, для дво- і триголосного дитячих хорів; Г. Давидовський. Обробки українських народних пісень; П. Демуцький. Збірка лірницьких кантів «Ліра та її мотиви»; О. Кошиць Обробки українських народних пісень; В. Матюк Церковні народні пісні (три збірки); Н. Нижанківський. Обробки народних та стрілецьких пісень «Чом ти мені, дівчино мила», «Ой зацвіла черемшина», «Ой у полі», «Про Нечая», «Ой там за горою», «Прийди, прийди», «Засумуй, трембіто»; О. Нижанківський. «Українсько-русинські народні пісні» |
|
Солоспіви |
М. Лисенко «У мене був коханий, рідний край» (сл. Г. Гейне), «Безмежнеє поле» (сл. І. Франка), романси на слова Т. Шевченка; К. Стеценко. Солоспіви на сл. Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Олеся; В. Матюк. Солоспіви на слова М. Шашкевича, В. Масляка, І. Гушалевича, А. Міцкевича; Н. Нижанківський «Жита», «Прийди, прийди» на сл. О. Олеся, «Снишся мені» на сл. Б. Лепкого; О. Нижанківський. Для голосу з фортепіано «Не видавай мене заміж», «І молилася я», «Пісня вечірня», «О не забудь», «В гаю зеленім»; Я. Степовий. Вокальний цикл «Барвінки» на слова Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки та М. Чернявського, вокальний цикл «Пісні настрою» на вірші О. Олеся, Три романси на вірші М. Рильського |
|
Опера |
М. Лисенко «Наталка Полтавка» (за І. Котляревським), «Тарас Бульба» (за М. Гоголем), «Енеїда» (за І. Котляревським), опера-хвилинка «Ноктюрн», дитячі опери: «Коза-Дереза», «Пан Коцький», «Зима і Весна, або Снігова краля»; К. Стеценко. Драматична сцена (моноопера) «Іфіґенія в Тавриді» за драмою Лесі Українки, дитячі опери «Івасик-Телесик», «Лисичка, Котик і Півник»; А. Вахнянин «Купало»; М. Леонтович «На русалчин Великдень»; Б. Підгорецький «Купальна іскра»; Г. Козаченко «Пан Сотник» на сюжет Т. Шевченка; Д. Січинський «Роксолана»; В. Сокальський дитяча опера «Ріпка»; Ф. Якименко «Снігова королева» за Андерсеном Б. Яновський «Сестра Беатриса» за М. Метерлінком |
|
Симфонічна музика |
М. Лисенко. Фантазія «Український козак-шумка»; В. Барвінський «Українська рапсодія»; С. Людкевич «Каприччіо», «Симфонічний танець»; П. Сениця. Думка «Татарський полон»; Д. Січинський. Симфонічна поема «На вічний сон»; В. Сокальський. Увертюра-фантазія «Красне сонечко»; Симфонія Соль мінор; Б. Яновський. Симфонічні поеми «Казка про мертву царівну», «Фавн і пастушка»; І. Рачинський. Симфонія до мінор; М. Вериківський. Симфонічна сюїта «Веснянки»; Ф. Якименко. 2 симфонії, симфонічні поеми, оркестрова сюїта, увертюра, «Лірична поема» |
|
Камерно-інструментальна музика |
Твори для фортепіано |
М. Лисенко «Елегія», Дві українські рапсодії, Вальс «Розлука», Соната; В. Барвінський. Прелюдії, Соната Cis-dur; Н. Нижанківський. «Вальс», «Інтермеццо», «Спомин», «Коломийка»; Ф. Якименко «Українська сюїта», сонати, сонати-фантазії, прелюди, прелюдії, ескізи, балади, ідилічні танці, технічні етюди, кілька зошитів програмних п’єс; Я. Степовий. «Прелюд пам’яті Шевченка», Рондо сі мінор |
Для ф-но з оркестром |
В. Барвінський. Концерт фа мінор для фортепіано й симфонічного оркестру; С. Людкевич. Концерт для фортепіано з оркестром Ре мінор; Варіації для фортепіано з оркестром; В. Пухальський. Концерт для фортепіано з оркестром Ре мінор |
|
|
Для різних інструментів |
Ф. Якименко. Струнне тріо, соната для віолончелі, соната для скрипки, «Пісня пастухів» для англійського ріжка, або альта і скрипки, романс для альта, «Ідилія» для флейти, «Ноктюрн» для валторни, «Балада» для кларнета, «Consolation» для арфи |