Барвінський Василь

Музичне мистецтво

Барвінський Василь (1888 – 1963)

– композитор, піаніст, музичний критик, педагог, диригент, організатор музичного життя, представник західноукраїнської музичної культури.

Відомий музикознавець А. Рудницький відзначав безпосередній вплив В. Барвінського на цілу генерацію західноукраїнських композиторів і піаністів, які були його учнями (З. Лисько, М. Колесса, Ст. Туркевич-Лукіянович, Р. Савицький та ін.), та засвідчував, що еволюція вітчизняної музичної культури немислима без мистецької спадщини В. Барвінського.

Тривалий час ім’я композитора несправедливо замовчувалося, мистецький доробок вилучався з навчально-виховного процесу, а окремі твори (передусім рукописи) були знищені. Лише з 1990-х років інтерес до мистецької спадщини композитора значно зріс.

В. Барвінський навчався у Празькій консерваторії, багато концертував Європою як піаніст. З 1915 року очолював Вищий музичний інститут імені М. Лисенка у Львові, займався композиторською, виконавською і педагогічною діяльністю, керував хором львівського «Бояну», виступав як музикознавець.

До історії української музичної культури композитор увійшов, передусім, як автор музики для фортепіано. Тут і твори для молоді («Наше сонечко грає на фортепіано», «Колядки і щедрівки», «Шість мініатюр на українські народні теми», «Українські народні пісні для фортепіано», «Прелюдії» та ін.) й твори великої форми: Концерт фа мінор для фортепіано й симфонічного оркестру, Соната Cis-dur. Слід назвати також твори для віолончелі і фортепіано («Соната», «Варіації», «Сюїта», «Ноктюрн», «Думка»), камерно-інструментальні композиції (Секстет, Тріо, Квінтет), оркестрові твори (Українська рапсодія), вокально-симфонічні полотна («Українське весілля» для мішаного хору, квартету, солістів, оркестру, «Заповіт» на сл. Т. Шевченка для хору, соло басу в супроводі симфонічного оркестру, «Наша пісня, наша туга» на сл. С. Черкасенка для хору з оркестром, «94-й псалом Давида» – для соло тенора з оркестром, дві пісні на слова І. Франка «Місяцю, князю», і «Блаженна будь поміж женами» та ін.).

В жанрі хорової музики варто згадати «Пісні з Богогласника» для мішаного хору, пісня в супроводі фортепіано «Співа Західна Україна» (сл. Ю. Шкрумеляка); «Шевченкова хата» (сл. Б. Лепкого). Відзначимо й солоспіви «Ой, поля, ви поля», «Вечером в хаті», «В лісі», «Ой, люлі, люлі, моя дитино», «Колискова» (про «Колискову» В. Барвінського, яка надихнула Дж. Гершвіна на його колискову «Summer Time») та ін.

Для слухання:

  • «Що то за предиво», колядка в обробці В. Барвінського. Виконує Київський муніципальний камерний хор «Хрещатик», диригент П. Струць. Соло – Л. Лукашевич.
  • Прелюдія №1 для фортепіано у виконанні М. Крушельницької;
  • Прелюдія №5 для фортепіано у виконанні М. Крушельницької.

Рекомендоване відео:

Вшанування Василя Барвінського у Львові до 130 річчя.
Марко Роберт Стех «Очима Культури» №46. Тема: композитор Василь Барвінський.

Рекомендована література та Інтернет-джерела:

  1. Кияновська Л. Василь Барвінський – трагічна фігура радянської політичної шахівниці. Львівська газета. 2013. 26 лютого. URL: http://gazeta.lviv.ua/2013/02/26/vasil-barvnskij-tragchna-fgura-radjansko-poltichno-shahvnic/.
  2. Овсянок Ю. Тернистий шлях «барвінкового» композитора. URL: https://zbruc.eu/node/76796.
  3. Павлишин С. Василь Барвінський (1888–1963). Вісник НТШ. №43. С. 28 – 30. URL: http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/10091/1/09.pdf
  4. Рудницький A. Василь Барвінський. Про музику і музик. Нью-Йорк – Париж – Сидней – Торонто, 1980. С. 186–193.

Ноти фортепіанних творів В. Барвінського:

Search