Давидовський Григорій

Музичне мистецтво

Давидовський Григорій (1866 – 1952)

– хоровий диригент, співак, композитор-аматор.

Освіту здобув у Чернігівській духовній семінарії, згодом закінчив вокальний факультет Петербурзької консерваторії. Серед його викладачів були М. Римський-Корсаков та А. Лядов. За своє життя організував понад 35 хорових колективів у різних містах Росії та України. Створив власну систему організації хорів і методику хормейстерської роботи.

Перший твір – хорову сюїту «Бандура» – Г. Давидовський написав у 1896 році під впливом спогадів про Україну. Цей твір одержав міжнародне визнання, друкувався і виконувався в США та країнах Західної Європи, увійшов до репертуару тисяч хорових колективів України та Росії.

Композитор залишив понад 80 хорових творів і обробок народних пісень, найвідоміші: фантазія за темами українських пісень «Кобза» (1910), поема для хору «Україна» (1911).

Г. Давидовський працював у жанрах духовної музики. Духовна спадщина композитора містить твори для церковних хорів: «Всенічна» (1910), «Літургія» (1921), хорові концерти та окремі піснеспіви «О Всепетая Мати», «Милость мира», «Тебе поем» (1903), «Благочестивейшаго», «В молитвах неусыпающую», «Ныне отпущаеши», «Свете тихий» та багато інших.

Г. Давидовський схвально сприймав ідеї УАПЦ, брав участь у Першому Всеукраїнському православному церковному соборі як делегат Вінницького відділення Церковної Ради. М. Юрченко, досліджуючи українську духовну музику 20-х років ХХ ст., підкреслює, що Г. Давидовський є яскравим представником духовно-музичного романтизму початку XX ст., його духовна творчість відзначається національним українським характером.

Для слухання:

  • Давидовський Г. «Нині отпущаєши». Виконує камерний хор Міністерства культури СРСР. Диригент – В. Полянський. Солістка – І. Архіпова

Рекомендована література та Інтернет-джерела:

  1. Семенко Л. «Він жив у звуках...» [Про диригента, композитора, педагога і фольклориста Г.М.Давидовського]. Музика. 2006. № 3. С. 27 – 30.

Search