Франко Іван

Література і театр

Франко Іван (1856 – 1916)

– видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, учений, громадський і політичний діяч. Активно працював як драматург, літературний критик, проявив себе як багатогранний учений: літературо-, мово-, перекладо- й мистецтвознавець, етнолог і фольклорист, історик, соціолог, політолог, економіст і філософ. Володів кількома європейськими мовами, залишив величезний творчий доробок.

У 1870-х зацікавився соціалістичними ідеями, вивчав твори К. Маркса, Ф. Енгельса, організовував гуртки студентської молоді, співпрацював із робітничою газетою «Праця», 1878 заснував часопис «Громадський друг», який після конфіскації виходив як періодичні збірки «Дзвін», «Молот». 1878 – 1882 І. Франко написав свої найвідоміші поезії суспільно-політичного змісту «Гімн» («Вічний революціонер»), «Каменярі», цикл «Україна» з «Національним гімном» («Не пора…»), «Товаришам із тюрми», повісті «Boa constrictor», «Борислав сміється», «Захар Беркут», низку публіцистичних та наукових праць, які зробили його широковідомим письменником.

У середині 1880-х познайомився з провідними діячами українського культурного руху М. Лисенком, М. Старицьким. 1890 підготував програму новоствореної Русько-української радикальної партії, 1893 у Відні успішно захистив докторську дисертацію про духовний роман «Варлаам і Йоасаф».

1894 – 1897 спільно з дружиною видавав часопис «Житє і слово», де публікував системну критику соціалізму К. Маркса і Ф. Енгельса, який називав «формальною релігією, що заснована на догмах ненависти та класової боротьби». Розпочав співпрацю із М. Грушевським та його однодумцями у НТШ, яке фактично перетворилося на першу українську Академію наук.

І. Франко-письменник належав до засадничих творців реалістичного стилю української літератури, був одним із найвизначніших після Т. Шевченка її творців. Автор поетичних збірок «Баляди і розкази» (1876), «З вершин і низин» (1887), інтимно-ліричної збірки «Зів’яле листя» (1896), збірки філософської лірики «Мій Ізмарагд» (1897), «Із днів журби» (1900), «Semper tiro» (1906); епічних поем «Панські жарти», «Сурка» із циклу «Жидівські мелодії» (1890), філософських поем «Смерть Каїна» (1889), «Похорон» (1899), історико-філософської «Іван Вишенський» (1900) та ін. Найвидатнішим поетичним твором є поема «Мойсей» (1905).

Серед прозових творів І. Франка: збірка «В поті чола», «Галицькі образки»; біографічні оповідання «Малий Мирон», «Грицева шкільна наука», «Олівець», «Історія моєї січкарні» та ін., які відображають пролетаризацію галицького села і зубожіння селян; «Для домашнього вогнища» (1892), «Основи суспільности» (1895), «Перехресні стежки» (1899), у яких показано деградацію вищих суспільних верств; історичні оповідання та повісті.

Вершиною драматургії І. Франка є психологічна драма «Украдене щастя» (1893).

Як мовознавець та автор низки цікавих праць («Етимологія і фонетика в южноруській літературі», «Літературна мова і діалекти» та ін.) І. Франко виступав за єдину українську літературну мову, вироблену на наддніпрянських діалектах (еталоном була мова Т. Шевченка) і збагачену західноукраїнськими говірковими елементами.

Твори І. Франка перекладені багатьма мовами світу. Чимало його поезій поклали на музику композитори М. Лисенко (хор «Вічний революціонер», романси «Не забудь юних днів», «Безмежнеє поле»), С. Людкевич (кантата «Наймит», симфонічна поема «Мойсей», хорові твори), А. Кос-Анатольський (романс «Ой ти, дівчино, з горіха зерня»), Б. Янівський та ін. За повістю «Захар Беркут» Б. Лятошинський створив оперу «Золотий обруч» (1930, друга ред. – 1970), за поемою «Мойсей» М. Скорик написав однойменну оперу (2001).

1956 року кіностудією ім. О. Довженко було знято український радянський історико-біографічний фільм «Іван Франко» (реж. Т. Левчук) про життя і діяльність видатного діяча вітчизняної літератури.

Рекомендоване відео

Іван Франко. Kontakt TV: Очима культури 6, November 12th, 2016 (Part 5/7 #2509).
Іван Франко та його поема «Моїсей». Kontakt TV: Очима культури № 77, November 19th, 2016 (Part 5/7 #2510).
НЕВИГАДАНІ ІСТОРІЇ № 5 (Іван Франко). ТРК «Буковина», 2009-2010.
Іван Франко. Великі Українці, 2008. Режисер С. Чемерис, ведучий С. Вакарчук. Фільм Телеканалу Інтер.

Рекомендована література та Інтернет-джерела:

  1. Іван Франко. Kontakt TV: Очима культури  6, November 12th, 2016 (Part 5/7 #2509). URL: https://www.youtube.com/watch?v=d1JfNizWU40&list=PLI_fVHw7K9aaYNZPOLmDtKSUIP3csD-Du&index=76/
  2. Іван Франко та його поема «Моїсей». Kontakt TV: Очима культури № 77, November 19th, 2016 (Part 5/7 #2510). URL: https://www.youtube.com/watch?v=etY97QVvGJo&index=77&list=PLI_fVHw7K9aaYNZPOLmDtKSUIP3csD-Du
  3. НЕВИГАДАНІ ІСТОРІЇ № 5 (Іван Франко). ТРК «Буковина», 2009-2010. URL: https://www.youtube.com/watch?v=K-hYPIMsZnI.
  4. Іван Франко. Великі Українці, 2008. Режисер С. Чемерис, ведучий С. Вакарчук. Фільм Телеканалу Інтер. URL: https://www.youtube.com/watch?v=H17x5oPpo54

Search