Коцюбинський Михайло

Література і театр

Коцюбинський Михайло (1864 – 1913)

– український письменник, громадський діяч, голова «Просвіти» в Чернігові, автор відомих новел «Fata morgana», «Що записано в книгу життя», «Тіні забутих предків».

Активну літературну діяльність розпочав з 1890 друкуванням праць у західноукраїнських журналах «Дзвінок», «Правда», «Зоря», «Життє і слово» та ін.

У 1900-х зблизився з Б. Грінченком, В. Самійленком, М. Вороним, М. Чернявським, М. Могилянським. Брав участь у виданні збірників і альманахів – «Хвиля за хвилею» (1900), «Дубове листя» (1903), «З потоку життя» (1905). 1903 разом із М. Чернявським оприлюднив відозву із закликом до письменників творчо освоювати досягнення найновішої європейської літератури, розробляти філософсько-психологічну проблематику, втілювати нові художні принципи. Допомагав творчо зростати літературній молоді, збираючи її на традиційні «понеділки» (1906–1907) та «суботи» (1911–1912).

М. Коцюбинський є одним із найоригінальніших українських прозаїків. Він одним із перших в українській літературі усвідомив потребу її реформаторства в напрямі модерної європейської прози.

В українську літературу ввійшов як майстер психологічної прози та письменник-імпресіоніст. Найулюбленішим його жанром була соціально-психологічна новела. Від кінця 1890-х рр. написав низку творів, позначених глибоким реалізмом у зображенні соціального життя: «В путах шайтана» (1899), «По-людському» (1900), «Лялечка» (1901), «У грішний світ», «Під мінаретами» (1904) та ін. У наступний період своєї творчості, що збігся з подіями революції 1905–1907, написав, зокрема, новели: «Сміх», «Він іде» (1906), «Невідомий», «Persona grata» (1907), «В дорозі» (1907), «Intermezzo» (1908) та повість «Fata morgana» (1903–10). У ліричних творах стверджував нерозривність долі справжнього митця із людською долею («Intermezzo», «В дорозі», «Дебют»).

Вершинами досконалості його особливого художнього стилю вважаються «Fata morgana», «Що записано в книгу життя» (1910), «Тіні забутих предків» (1911). У останніх новелах М. Коцюбинського («Хвала життю», «На острові», «Цвіт яблуні») стиль доповнюють елементи неоромантизму.

Характерними ознаками імпресіоністичних новел М. Коцюбинського є заглиблення у внутрішній світ людини, витонченість сприйняття та підвищена враженнєвість, відтворення руху і фарб зовнішнього світу та найтонших порухів душі, філософська наповненість, відтворення яскравими художніми деталями найтонших змін у настроях і в природі, психологізм у змалюванні персонажів, суб’єктивний кут зору, увага до сфери ірраціонального, підсвідомого, зосередженість на враженнях, відчуттях, емоціях, почуттях, використання пейзажу як рівня певного світовідчуття, навіювання певних вражень від персонажа шляхом передачі кольорових, чуттєвих вражень, почуттів, особливий лаконізм прози, ритмічність, відмова від вагомих соціальних проблем.

Займався публіцистикою та літературною критикою.

За мотивами повісті М. Коцюбинського знято один із культових українських фільмів «Тіні забутих предків» С. Параджанова (1964).

Рекомендоване відео

Марко Роберт Стех. «Очима Культури» № 44. Тема: Михайло Коцюбинський.
Марко Роберт Стех. «Очима Культури» №42. Тема: фільм «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова.
Михайло Коцюбинський. Програма «Велич особистості», 2014.

Рекомендована література та Інтернет-джерела:

  1. Привалова С. Особливості індивідуальної творчої манери письма Михайла Коцюбинського. Українська література в загальноосвітній школі, 2014. № 7-8. С. 54 – 56.
  2. «Тіні забутих предків»: 10 фактів про фільм Параджанова. Lovelylife. 13.09.2016. URL: http://lovelylife.in.ua/tvorchist/kino/tini-zabutyh-predkiv-10-faktiv-pro-film-paradzhanova.html#.
  3. Тіні забутих предків: українські Ромео і Джульєтта. Кіно в Україні. URL: http://kinoukraine.com/tini-zabutyh-predkiv/
  4. Черемська О. С., Масло О. В. Імпресіоністична мовотворчість Михайла Коцюбинського. URL: https://periodicals.karazin.ua/philology/article/download/3934/3498/

Search