Курбас Лесь

Література і театр

Курбас Лесь (Курбас Олександр-Зенон; 1887 – 1937)

– актор, режисер театру і кіно; теоретик, організатор і реформатор українського театру; драматург, публіцист, перекладач.

Навчався на філософському факультеті Віденського університету, в драматичній школі при Віденській консерваторії, пізніше у Львівському університеті. Кар’єру актора розпочав 1909 – 1910 рр. в аматорському гуртку товариства «Сокіл», режисерську кар’єру – у драматичному гуртку у Львові.

1917 року в Києві створив «Молодий театр», у 1922 став директором мистецького об’єднання «Березіль». На Одеській кіностудії почав знімати кіно.

В історію світового театру Л. Курбас увійшов як новатор, який вивів український театр на орбіту передових мистецьких театральних пошуків світу (експресіонізму, конструктивізму), європеїзував вітчизняний драматичний театр і стиль акторської гри на основі синтезу традицій українського національно-етнографічного театру з найновішими театральними формами. Отримав європейське визнання (Л. Курбас з акторами театру «Березіль»).

У 1930-ті роки Л. Курбас був репресований за націоналізм, формалізм та відрив від радянської дійсності.

Найвідоміші акторські роботи Л. Курбаса: Гірей, Михайло («Маруся Богуславка» і «Не так сталося, як гадалося» М. Старицького); Іван, Гнат («Суєта» та «Безталанна» І. Карпенка-Карого); Гурман («Украдене щастя» І. Франка), Корній («Чорна пантера і білий ведмідь» В. Винниченка), Астров («Дядя Ваня» А. Чехова), Адвокат («Живий труп» Л. Толстого) та ін.

Постановки Л. Курбаса у театрі «Березіль»: «Жовтень», «Рур», «Газ» Г. Кайзера, «Гайдамаки» за Т. Шевченком, «Макбет» за В. Шекспіром, «Народний Малахій» та «Мина Мазайло» М. Куліша та ін.

Л. Курбас як режисер та викладач театральних студій Києва та Харкова виховав плеяду українських акторів і режисерів (Й. Гірняк, О. Добровольська, В. Василько, Н. Ужвій, Н. Пилипенко, В. Чистякова, Ф. Лопатинський, Г. Ігнатович та ін.).

Рекомендоване відео

Історична казка: Лесь Курбас.
Перетворення. Лесь Курбас. Документальний фільм студії ВІАТЕЛ із циклу «Гра долі».
Стех М. Р. «Очима Культури» №12. Лесь Курбас.
ПроАРТ Лесь Курбас.

Рекомендована література та Інтернет-джерела:

  1. Герасимова Г.П. Курбас Лесь. Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон – Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. Київ, 2008. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kurbas_Les.
  2. Клековкін О. Лесь Курбас: Система і метод. Полемічні нотатки. Український театр, 1999, №4. С. 27 – 30. URL: http://chtyvo.org.ua/authors/Klekovkin_Oleksandr/Les_Kurbas_Systema_i_metod_Polemichni_notatky/
  3. Корнієнко Н. Лесь Курбас і духовні засади українського авангарду. Дзеркало тижня. 2007. № 4-5. URL: https://dt.ua/CULTURE/les_kurbas_i_duhovni_zasadi_ukrayinskogo_avangardu-1.html
  4. Лесь Курбас – геній режисури, який хотів застрелитись через кохання та півжиття носив кулю в серці. Історія розстріляного новатора. URL: https://prolviv.com/blog/2017/10/27/les-kurbas-henii-rezhysury-iakyi-khotiv-zastrelytys-cherez-kokhannia-ta-pivzhyttia-nosyv-kuliu-v-sertsi-istoriia-rozstrilianoho-novatora/

Search