Кипріян Іван (1856 – 1924)
– релігійний, суспільно-політичний, мистецький діяч Галичини кінця XIX – початку ХХ ст., музикознавець, священик УГКЦ, капелан УГА, громадсько-політичний діяч.
Народився в аристократичній родині. Після одержання середньої отримав духовну освіту в Перемишльській семінарії. Навчався в музичних школах. У Львові здобув звання диригента. У 1904 – 1914 р. служив священиком у різних селах. Був диригентом церковно-світських хорів, автором духовної музики, записував народні пісні, пропагував твори Д. Бортнянського, А. Вахнянина, О. Нижанківського, В. Матюка та інших композиторів.
Брав участь у громадсько-політичному житті. В Немирові очолив «Просвіту», балотувався до Віденського парламенту.
І. Кипріян залишив після себе праці з теорії музики:
- підручник «Основи музики» (1880)
- «Партитура співів церковних і світських» (1882 р.),
- «Утреня в святу і велику неділю Пасхи» (1883 р.),
- «Підручник початкових відомостей музики і співу» (1885 р.).
Його підручники з музики і досі не втратили своєї актуальності. 1989 р. у Лондоні вийшов збірник церковних пісень, до якого ввійшли 10 пісень І. Кипріяна.
Рекомендована література та Інтернет-джерела:
- Кипріян М. Отець Іван Кипріян. Львів : Панорама, 2016. 104 с.