Мирний Панас

Література і театр

Мирний (Рудченко) Панас (1849 – 1920)

– український прозаїк та драматург-реаліст, творець новаторських соціальних романів і повістей із життя народу. Центральною темою творчості П. Мирного було життя українського села та складні соціально-економічні зрушення, які відбувалися в пореформену добу.

Перші спроби літературної діяльності були пов’язані з фольклористикою, зібрані П. Рудченком фольклорні матеріали згодом були опубліковані у збірниках «Народные южнорусские сказки» (1869, 1870) та «Чумацкие народные песни» (1874).

Перші художні твори (вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав»), підписані ім’ям Панас Мирний, з’явилися у львівському журналі «Правда» 1872 року. Загалом твори письменника через цензурні переслідування українського слова в Російській імперії друкувались переважно за кордоном і в Наддніпрянській Україні, тому були майже невідомі широким колам читачів.

У 1870-ті було видано повість «Лихі люди» та закінчено роботу над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (опублікований М. Драгомановим у Женеві, 1880), у якому викрито кріпосницький, антинародний характер селянської реформи 1861.

Своєрідною енциклопедією суспільного життя 2-ї пол. ХІХ ст. став роман П. Мирного «Повія» – один із найвидатніших творів української прози та світової романістики.

Поряд з епічними творами П. Мирний залишив у спадок блискучі зразки малих художніх форм – оповідання, нариси, новели («Казка про Правду та Кривду», 1889; «Серед степів», 1900; «Морозенко», 1898 та ін.). Подіям революції 1905–1907 присвячено поетичні та прозові твори («До сучасної музи», «На сорок четверті роковини смерті Т.Г.  Шевченка», «Сон» – 1905, «У тюрмі», «Дурниця» – 1909). Помітне місце в творчості П. Мирного займали драматичні твори («Перемудрив», 1884; «Згуба», 1896; «Лимерівна», 1883; «У черницях», 1884), філософська драма-містерія «Спокуса» (1901) та перекладацька справа.

Літературні інтереси П. Мирного тісно поєднувалися з його громадською діяльністю. Він був засновником часопису «Рідний край», підтримував творчі стосунки з М. Драгомановим, М. Старицьким, М. Кропивницьким, М. Заньковецькою, М. Лисенком, Оленою Пчілкою, П. Житецьким, С. Русовою, М. Коцюбинським, О. Терлецьким, С. Єфремовим та ін. громадсько-культурними діячами.

Рекомендоване відео

Панас Мирний. Невідоме про відомих (історії кохання видатних українців за книгою Н. Топської «Любов-наснага, любов-журба»). Творчий проект Червоноградської міської бібліотеки та радіо «Новий двір».

Рекомендована література та Інтернет-джерела:

  1. Цимбал Я. Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник. Dsnews.ua.06.2017. URL: http://www.dsnews.ua/nasha_revolyutsiya_1917/panas-mirniy-u-1917-rotsi-zhiviy-i-golodniy-statskiy-radnik-01062017210000.
  2. Панас Мирний. Історія української літератури XIX ст. URL: https://ukrlit.net/info/history_xix/29.html.
  3. Сізова К. Особливості зображення людини у творах Панаса Мирного. Вісник СумДУ. Серія Філологія, 2007. № 2. С. 72 – 77. URL: http://tractatus.sumdu.edu.ua/Arhiv/2007-1/14.pdf.

Search