– український художник, митець, який поряд з І. Трушем протягом тривалого часу був у центрі культурного й мистецького життя Галичини. Його творчість стала цілою епохою в українському малярстві кінця ХІХ – початку XX століття, літописом буднів, своєрідним дзеркалом життя західноукраїнського суспільства. Творче мислення О. Новаківського з характерною міфологізацією реальності було близьким естетиці символізму.

Навчався в Одесі та Краківській академії красних мистецтв (1892–1900). З 1913 жив і працював у Львові. Автор тематичних картин («Коляда», 1907–10; «Пробудження», 1912; «Молох війни», 1919; «Революціонерка», 1924); портретів («Втрачені надії», 1903–08; «Портрет дружини», 1906; «Автопортрет», 1911); пейзажів («Весна в селі Могилі», 1911; «Собор святого Юра», 1925); історичних композицій («Олекса Довбуш», «Дзвінка», 1930–31); натюрмортів («Хризантеми», 1924); декоративних панно («Народне мистецтво», «Наука», «Народна пісня» для Львівського музичного інституту ім. М. Лисенка, 1914).

Образи О. Новаківського почасту виходять із української народної міфології («Дзвінка», «Довбуш», «Русалка»), з грецького епосу («Леда») або з євангельської чи старозавітної історії («Мойсей», «Мати Милосердя», «Благовіщення», «Українська Мадонна»). Художник також вдається до монументальних алегорій («Пробудження», «Повінь», панно «Виховання», «Наука», «Мистецтво»), міфологізує історичне минуле («Ярослав Осмомисл», «В’їзд Богдана Хмельницького до Києва»).

1. Олекса Новаківський – український живописець. Роман Свередюк. URL: https://sverediuk.com.ua/oleksa-novakivskiy-ukrayinskiy-zhivopisets/.
2. Різун І. Сакральна символіка у творчості Олекси Новаківського. Фотографії старого Львова. URL: http://photo-lviv.in.ua/sakralna-symvolika-u-tvorchosti-oleksy-novakivskoho/.
3. Волошин Л. Святоюрська Мадонна Олекси Новаківського: історія створення та символічна значеннєвість образу. URL: static.karpaty.info/data/objects/img/2096/2.doc