Позен Леонід

Архітектура і скульптура

Позен Леонід (1849 – 1921)

– український скульптор-передвижник, дійсний член Петербурзької академії мистецтв.

Народився у селі Оболоні Полтавської області. Спеціальної художньої освіти не мав. Після закінчення юридичного факультету Петербурзького університету жив і працював у Полтаві, на початку 1890-х переїхав до Петербургу.

З 1880 року брав участь у виставках Товариства передвижників, 1891 року став членом Товариства.

Виконав численні скульптурні групи і статуетки на теми з життя та історії українського народу («Кобзар», 1883 р.; «Лірник з поводирем», 1883; «Переселенці», 1884 р.; «Жебрак», 1886 р.; «Запорожець у розвідці», 1887 р.; «Скіф», 1889 р.; «Оранка на Україні», 1897 р. та ін.).

Автор пам’ятників І. Котляревському (1903) і М. Гоголю (1913) у Полтаві. Твори Л. Позена зберігаються у Полтавському художньому музеї, Музеї українського образотворчого мистецтва у Києві, Третьяковській галереї у Москві, Російському музеї у Санкт-Петербурзі.

Рекомендована література та Інтернет-джерела:

  1. Проненко В. Скульптури статського радника. Дзеркало тижня, № 41 (466). 2003. URL: http://histpol.narod.ru/person/pers-16/pers16-027.htm
  2. Скульптор і патріот. Бібліографічна розвідка (До 160-річчя від дня народження Л. Позена). URL: http://libgonchar.org/index.php?option=com_content&view=article&id=101

Search