Стеценко Кирило

Музичне мистецтво

Стеценко Кирило (1882 – 1922)

– протоієрей, український композитор, хоровий диригент і музично-громадський діяч, автор творів духовної музики, дитячих опер, солоспівів та хорів.

К. Стеценко своєю діяльністю та творчістю продовжував національний напрямок української музики, започаткований М. Лисенком. Отримав духовну освіту (закінчив Київську духовну семінарію), викладав спів і музику в церковних закладах. Був священиком, зокрема одним із перших у новоствореній Українській автокефальній православній церкві. Активно пропагував церковні твори своїх сучасників, зокрема М. Лисенка, М. Леонтовича, О. Кошиця, П. Козицького, М. Вериківського.

Творчий доробок композитора складають твори різних жанрів: хори «Заповіт» на слова Т. Шевченка, «Сон» на вірші П. Грабовського, кантата «Єднаймося» на вірші І. Франка, поема «Рано-вранці новобранці» на вірші Т. Шевченка, солоспіви (понад 30) на слова Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, О. Олеся та ін., музика до п’єс («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка, «Про що тирса шелестіла» С. Черкасенка), драматична сцена «Іфіґенія в Тавриді» за драмою Л. Українки, дитячі опери («Івасик-Телесик», «Лисичка, котик і півник»). Окрім того К. Стеценко уклав декілька шкільних співаників.

Духовна музика композитора одержала суспільне визнання. До його творчого доробку належать три Літургії, «Панахида», «Всенічна», 50 «Колядок та Щедрівок» для мішаного та однорідного хорів, 45 для дво- і триголосного дитячих хорів, «Задостойники», «Христос Воскрес», «Янгол літав», канти, гармонізації старовинних Лаврських розспівів.

Найвищим його досягненням у хоровій музиці вважаються «Всенічна» та «Панахида», написані в 1913 році та присвячені пам’яті М. Лисєнка. Цим творам притаманна новаторська на той час органічність стильового синтезу інтонаційних джерел, наближених до народних наспівів і мужніх старовинних кантів.

Внесок К. Стеценка до скарбниці української духовної музики настільки вагомий, що дозволяє визнати його фундатором національної духовно-музичної школи. На цьому наголошує дослідник української духовної музики 20-х років ХХ ст. М. Юрченко, який вважає, що саме в духовних творах К. Стеценка, різноманітних за жанрами і високохудожніх за якістю музичного матеріалу, найяскравіше виявився великий талант цього композитора-патріота і духовного пастиря.

Майже невідомою донині залишається релігійна діяльність К. Стеценка, який із 1902 року й до останніх днів життя був священиком, одним із першим почав відправляти Службу Божу українською мовою. Також він був фундатором Української Автокефальної Православної церкви, учасником Першого собору УАПЦ у жовтні 1921 року. За своє життя К. Стеценко створив близько 30 колективів – професійних, самодіяльних, церковних і світських.

Для слухання:

  • Стеценко К. Солоспів «Вечірня пісня» (слова В. Самійленка). Виконують Benjamin Butterfield (тенор) і Albert Krywolt (фортепіано);
  • Стеценко К. Солоспів «І ви покинули» (слова О. Олеся). Виконують Павло Гунька (бас-баритон) і Albert Krywolt (фортепіано);
  • Стеценко К. Солоспів «Стояла я і слухала весну» (слова Лесі Українки). Виконує Л. Руденко.

Духовні твори К. Стеценка:

  • Стеценко К. «Зо святими упокой» із Панахиди. Виконує Камерний хор «Gloria», диригент В. Сивохіп.
  • Стеценко К. Лiтургiя Святого Iоанна Златоуста: «Єдинородний Сине». Виконує Український хор духовної музики «Фрески Києва», диригент О. Бондаренко.
  • Стеценко К. «Прийдіть, поклонімося». Виконує Український хор духовної музики «Фрески Києва», диригент О. Бондаренко.

Рекомендована література та Інтернет-джерела:

  1. Куземська Г. Сакральне слово отця Кирила Стеценка. URL: http://www.parafia.org.ua/biblioteka/istoriya-mova/sakralne-slovo-ottsya-kyryla-stetsenka/
  2. Жерера В. Композитор Кирило Стеценко заробляв на прожиття священиком. Новини на Gazeta.ua. URL: https://gazeta.ua/ru/articles/history-journal/_kompozitor-kirilo-stecenko-zaroblyav-na-prozhittya-svyaschenikom/437393

Search