– український скульптор, один із найвідоміших львівських скульпторів 1890–1920-х рр.

Народився  в Перемишлі в українській родині. Вчився у Віденської академії мистецтв, стажувався в Італії у Римі та Флоренції. 1894 р. оселився у Львові, де упродовж багатьох років працював переважно в галузі монументально-декоративної скульптури.

Стиль П. Війтовича є поєднанням барокового динамізму і театралізації з натуралістичною відточеністю форм, тобто неокласицизму натуралізму та необароко.

Серед скульптурних робіт П. Війтовича:

• скульптури «Слава», «Геній музики» та «Геній драми і комедії», які прикрашають Львівську оперу;
• скульптурна композиція на фронтоні головного вокзалу, що символізує Львів і Залізницю;

скульптурна композиція «Розп’яття» на головному фасаді костьолу св. Єлизавети (нині церква св. Єлизавети та Ольги).

1. Мельник І. Творець львівської «Слави». Zbruc. URL: https://zbruc.eu/node/67101.