Воробкевич Сидір

Музичне мистецтво

Воробке́вич Си́дір (1836 – 1903)

– український буковинський письменник, композитор, музично-культурний діяч, православний священик, педагог, редактор часописів Буковини, художник.

Навчався С. Воробкевич у Чернівецькій гімназії, згодом – у духовній семінарії. Музичну освіту здобував приватно у професора Віденської консерваторії Ф. Кренна. 1868 року склав іспит на звання викладача співу й регента хору у Віденській консерваторії. З 1867 року викладав спів у Чернівецькій духовній семінарії та гімназії, а з 1875 р. – на богословському факультеті Чернівецького університету. Як композитор складав літературні пісні та псалми, компонував хорові твори, сольні пісні та оперети, писав мелодії на власні вірші.

Вагоме місце у спадщині С. Воробкевича займає вокально-хорова творчість. Понад 30 років композитор працював як диригент з різними хоровими колективами Буковини, які під його керуванням піднялись до рівня професійних.

Композитор писав пісні і хори на слова Т. Шевченка, І. Франка, Ю. Федьковича, М. Шашкевича, на власні тексти. За своїм обдаруванням С. Воробкевич – яскраво виражений лірик-мініатюрист. Як і в його поезії, так і музиці найціннішими є мініатюри ліричного характеру, в яких виявилась творча винахідливість і мистецька зрілість композитора. До них належать такі твори: «Над Прутом у лузі», «Там, де Татран круто в’ється», «Заграй ми, цигане старий», «Сині очі», «Чабан вівці ганяє». Завдяки задушевній ліричній мелодії, близькій до народних пісень, ці хори були настільки популярними, що деякі з них втратили авторство і вважалися народними.

Для слухання:

Воробкевич С. «Заграй ми, цигане старий...». Виконує Д. Гнатюк.

Видео:

«Невигадані історії. Сидір Воробкевич».

Рекомендована література та Інтернет-джерела:

Кізченко В.І. Алчевський Іван Олексійович. Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. Київ, 2003. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Alchevskyj_I.

Search