Винниченко Володимир

Література і театр

Винниченко Володимир (1880 – 1951)

– український політичний та громадський діяч, прозаїк, драматург та художник.

Учився на юридичному факультеті Київського університету, з якого був виключений за політичну діяльність. У 1900-х увійшов до керівного ядра Української соціал-демократичної робітничої партії. 1905–1917 перебував на напівлегальному та нелегальному становищі в Російській імперії, жив в Австрії, Франції, Швейцарії, Італії.

Літературну діяльність розпочав 1906 р., коли вийшла друком перша збірка оповідань «Краса і сила». У 1910-х рр. В. Винниченко набув широкої популярності в Росії як письменник європейського рівня, майстер соціальної і морально-психологічної драми, п’єси якого ставили не лише українські, а й російські та європейські театри.

Після Лютневої революції 1917 повернувся до Києва, став одним із лідерів української революції 1917–1921, активним і дійовим українським політиком. Стояв біля витоків української державності. З листопада 1918 по лютий 1919 очолював Директорію УНР. 1920 пробував контактувати з більшовицьким урядом України, проте, пересвідчившись у неможливості співпрацювати з радянською владою, відбув за кордон.

В. Винниченко – автор численних публіцистичних, белетристичних і драматичних творів. Серед них – п’єси «Щаблі щастя» (1907), «Великий Молох» (1907), «Memento» (1909), «Брехня» (1910), «Чорна Пантера і Білий Медвідь» (1911), «Гріх», «Між двох сил» (1918) та багато ін.; романи «Записки кирпатого Мефістофеля» (1917), «Сонячна машина» (1926) та ін.

На творчість В. Винниченка вплинули філософські концепції Ф. Ніцше. Своїми творами письменник увійшов до середовища європейських драматургів-модерністів. Стильовою домінантою його малої прози є неореалізм. У п’єсах присутні й риси символізму.

В. Винниченко – письменник світового рівня, проте після його відкритого листа до політбюро ЦК КП(б)У, який митець написав, протестуючи проти голодомору 1932–1933 в УСРР, його ім’я було викреслено з української літератури.

Рекомендоване відео

Стех М. Р. «Очима Культури» №23. Володимир Винниченко. Kontakt TV: Dec. 10, 2011.
Володимир Винниченко. Програма «Велич особистості».

Рекомендована література та Інтернет-джерела:

  1. Дубровська А. С. Париж як текст в інтерпретації В. Винниченка-романіста – від міфологічного до модерного. Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство. Літературне місто. URL: http://litmisto.org.ua/?p=25969.
  2. Річицький А. Володимир Винниченко в літературі й політиці. Харків: Державне видавництво України, 1930. 96 с. URL: https://hromadalib.wordpress.com/2016/01/05/ritschitzki-winnitschenko/.
  3. Панченко В. С. Творчість Володимира Винниченка 1902–1920 рр. у генетичних і типологічних зв’язках з європейськими літературами: дис. д-ра філол. наук : 10.01.01. К.: Київський ун-т ім. Т. Шевченка, 1998. 358 с. URL: http://library.kr.ua/books/panchenko/

Search