Якименко (Акименко) Федір

Музичне мистецтво

Якименко (Акименко) Федір (1876 – 1945)

– видатний український композитор, один із значних представників музичного неоромантизму ХХ сторіччя, піаніст, педагог, теоретик музики. Рідний брат видатного українського композитора Я. Степового (Я. Якименка).

З 10-річного віку навчався у Петербурзькій Придворній співочій капелі, де отримав ґрунтовну музичну освіту. Він навчався грі на фортепіано у М. Балакирева та С. Ляпунова, а згодом закінчив Санкт-Петербурзьку консерваторію з композиції у М. Римського-Корсакова та А. Лядова. Після закінчення консерваторії працював директором музичних шкіл у Тифлісі та Ніцці, виступав як піаніст (частіше у Франції та Швейцарії). Після 1906 р. Якименко повернувся до Харкова. У 1914 році його запросили викладати композицію і теорію музики до Санкт-Петербурзької консерваторії (працював до 1923 р.). Серед його учнів – І. Стравінський.

З 1924 року Ф. Якименко працював у Празі на посаді професора музичного відділу Українського вищого педагогічного інституту імені М. Драгоманова. Серед учнів: М. Колесса, З. Лисько. Написав музично-теоретичну працю «Практичний курс науки гармонії у двох частинах з задачником». З 1928 р. жив і працював у Франції.

Музичним творам Ф. Якименка притаманна досконала композиторська техніка, витончений смак, елегантність і поетичність настрою. У музиці композитора, переважно романтичного напрямку, присутні елементи «українського імпресіонізму» з характерними рисами гармонійної тональної амбівалентності, що трапляються й у деяких інших українських композиторів на початку ХХ ст., наприклад характерні для творів М. Леонтовича.

У доробку композитора є твори для фортепіано: «Українська сюїта», сонати, сонати-фантазії, прелюдії, ескізи, балади, ідилічні танці, технічні етюди, кілька зошитів програмних п’єс; для оркестру:  2 симфонії, симфонічні поеми, оркестрова сюїта, увертюра, «Лірична поема». Сценічні жанри представлено оперою «Фея снігів» та балетом. Камерно-інструментальна музика: струнне тріо, соната для віолончелі, соната для скрипки, «Пісня пастухів» для англійського ріжка, або альта і скрипки, романс для альта, «Ідилія» для флейти, «Ноктюрн» для валторни, «Балада» для кларнета, «Consolation» для арфи, а також інші інструментальні твори.

Ф. Якименко є автором багатьох камерно-вокальних творів, численних романсів. Серед праць композитора є церковні твори («Отче наш», «Херувимська» та ін.), а також збірки хорових обробок українських народних пісень.

Для слухання:

  • Якименко Ф. Осінній спів (op.16, № 1) для фортепіано. Виконує П. Лисий;
  • Якименко Ф. Фантазія (ор. 26 bis) для фортепіано. Виконує П. Лисий.

Рекомендоване відео

Marko R. Stech: «Очима культури» № 86 про Я. Степового та Ф. Якименка. February 24th, 2018.

Рекомендована література та Інтернет-джерела:

  1. Демко Т. Що ви знаєте про Якименка? Збруч. URL: https://zbruc.eu/node/60258.
  2. Таранченко О. Г. Доля митця в реаліях культурно-історичних процесів першої половини ХХ століття: Федір Якименко, Віктор Косенко, Михайло Вериківський. Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2016. № 4 (33). С. 137 – 145. URL: http://knmau.com.ua/wp-content/uploads/2017/09/20170916-chasopys-33-16.pdf.

Search